Посібник фахівця з управління дослідницькими даними: відкритий освітній ресурс
2026/01/26
Конфіденційність і етичні проблеми
Інструменти оцінювання відповідності FAIR-принципам
Ці інструменти допомагають дослідникам, бібліотекарям та дата-менеджерам оцінити, наскільки дані відповідають FAIR-принципам:
F-UJI
Автоматизований сервіс для оцінки FAIRness наборів даних, розроблений згідно з вимогами EOSC.FAIR Evaluator tool
Мануал FAIR Evaluator tool
Онлайн-платформи для перевірки даних або метаданих на відповідність FAIR-критеріям. Працює на основі міжнародних індикаторів.
Інструменти самооцінки
FAIR-Aware DANS FAIRdat tool https://fairaware.dans.knaw.nl/
Простий у користуванні інструмент для самооцінки дослідника: оцінює обізнаність із FAIR-принципами та дає поради.ARDC Fair Data self-assessment tool (Australian Research Data Commons)
Допомагає дослідникам оцінити, наскільки їхній набір дослідницьких даних є доступним для пошуку, доступним, сумісним і придатним для повторного використання. Він також містить практичні поради щодо того, як підвищити його FAIRness.5 Star Data Rating Tool https://csiro-enviro-informatics.github.io/5stardata/ Анкета надає вам інструмент для оцінки відповідності вашого набору даних 5 ★ критеріям даних. Після відповіді на запитання інструмент відображає діаграму, яка підсумовує ваші дані відповідно до схеми.
Вебінар НТБ ім. Г.І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського. (2024). Інструменти оцінювання даних на відповідність принципам FAIR [Відео]. YouTube https://www.youtube.com/watch?v=qM98JsAEkZ8&list=PLotcMLgU7ilalx3MBYvqamEuDXU-8SB0L&index=8
Цикл управління дослідницькими даними
Тобто, УДД включає різні дії до, під час та після дослідницького проєкту, який генерує дані.На кожному етапі життєвого циклу дослідження створюються чи певним чином видозмінюються дані - це вимагає різноманітних міркувань, обов’язків і дій від дослідника.
Життєвий цикл дослідницьких даних, показаний нижче, визначає ключові етапи в УДД: планування, збір, організація, обробка, документування, збереження, обмін та повторне використання (дивись мітки).
Джерело: https://libguides.lb.polyu.edu.hk/rdm/home
Управління дослідницькими даними не завжди є лінійним процесом, і вам може знадобитися переглянути певні етапи та деякі процеси протягом вашого проєкту.
Організація файлів
Ретельно спланована структура папок зі зрозумілими назвами та інтуїтивно зрозумілим дизайном є основою для якісної організації даних. Структуроване та послідовне впорядкування файлів і дослідницьких даних може заощадити час на їх пошук у майбутньому.
У цьому розділі ви можете знайти деякі корисні практики, пов’язані зі структурою папок, іменуванням файлів та керуванням версіями.
Структура папок https://openscienseatlibrary.blogspot.com/search/label/%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BA
README.txt https://openscienseatlibrary.blogspot.com/search/label/Readme
Іменування файлів https://openscienseatlibrary.blogspot.com/2026/01/blog-post_22.html
Інструменти пакетного перейменування https://openscienseatlibrary.blogspot.com/2026/01/blog-post_17.html
Керуванням версіями https://openscienseatlibrary.blogspot.com/2026/01/blog-post_14.html
Інструменти контролю версій https://openscienseatlibrary.blogspot.com/2026/01/blog-post_14.html
- Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf
Який формат файлу обрати для довготермінового зберігання?
довгостроковий доступ до своїх дослідницьких даних. Нагадаємо, що вибір формату файлу залежить від фази вашого дослідження. Варіанти короткострокової обробки даних можуть відрізнятися від варіантів довгострокового зберігання даних.
Теоретично, ідеальний формат файлу, придатний для довгострокового доступу, має бути:
- непатентований (наприклад, з відкритим вихідним кодом)
- з відкритою документацією
- широко прийнятий дослідницькою спільнотою
- сумісний з багатьма програмами
- без стиснення або стиснення без втрат (зменшення розміру файлу без втрати якості)
- без вбудованих скриптів або файлів
Електронні таблиці
CSV (.csv)
Tab-delimited File(.tab)
Статистичні дані
SPSS (.sav)
STATA (.dta)
SAS (.sas7dat)
DDI (.xml)
Бази даних
SQL (.sql)
SIARD (.siard)
CSV (.csv)
XML (.xml)
Текст
PDF/A (.pdf)
ODT (.odt)
Unicode text (.txt)
Rich Text File (.rtf)
Зображення
TIFF (.tif, .tiff)
Аудіо
FLAC (.flac)
Відео
MPEG-4 (.mp4)
Актуальна інформація та додаткові відомості про рекомендовані формати - у вказівках Архіву даних Великобританії щодо рекомендованих форматів.
Збереження даних
Стратегії резервного копіювання https://openscienseatlibrary.blogspot.com/2026/01/blog-post_91.html
Носії інформації https://openscienseatlibrary.blogspot.com/2026/01/blog-post_69.html
Формати файлів https://openscienseatlibrary.blogspot.com/2026/01/blog-post_81.html
Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних
2026/01/23
План управління дослідницькими даними
Наявність Плану УДД для дослідницького проєкту допомагає підготувати дані до відкритого доступу. План управління дослідницькими даними, (План УДД, англ. Data Management Plan, DMP) – це офіційний письмовий документ, що описує, як дослідник буде збирати, керувати, описувати, зберігати та поширювати свої дослідницькі дані. Зазвичай План також повинен описувати будь-які потенційні правові чи етичні проблеми, які потребують вирішення. Він створюється на етапі подання пропозиції та оновлюється протягом усього дослідницького проєкту.
Все більша кількість фінансових установ вимагає від дослідників підготовки Плану управління дослідницькими даними для подання разом із дослідницькою пропозицією. Це гарантує, що цінні дані, зібрані в рамках фінансованих проєктів, можуть бути повторно використані іншими дослідницькими групами, таким чином максимізуючи віддачу від інвестицій у фінансовані проєкти.
Оскільки статті з відповідними даними, що знаходяться у відкритому доступі, зазвичай отримують більше цитувань, багато видавців журналів вимагають від дослідників розміщувати підтверджувальні дані статей у відкритому репозитарії, щоб підвищити їхню видимість та вплив.