Як вибрати репозитарій?

Найкращі методи керування даними передбачають, що дані повинні зберігатися та бути доступними для спільного використання в надійному сховищі даних. 

Зорієнтуватися у виборі найкращого репозитарію для розміщення конкретних наборів даних допоможуть Рекомендації OpenAIRE (фінансованої Європейським Союзом ініціативи, яка підтримує впровадження політики відкритого доступу та розвиток Європейської хмари відкритої науки). Послідовність кроків наступна:

• завантажуйте дослідницькі дані у надійні тематичні сховища

• якщо тематичний репозитарій недоступний, виберіть інституційний науковий репозитарій

• якщо в установі відсутній власний архів даних, розгляньте перелік репозитаріїв, рекомендований установою, видавцем, грантонадавачем. Наприклад, список репозитаріїв даних від PLOS ONE https://journals.plos.org/plosone/s/recommended-repositories 

• якщо жоден із попередніх варіантів недоступний, виберіть універсальний репозитарій, наприклад Zenodo https://zenodo.org/, Figshare https://figshare.com/ або Harvard Dataverse https://dataverse.harvard.edu/

• знайдіть архів за допомогою реєстру Re3data https://www.re3data.org/, що пропонує понад 3500 зареєстрованих репозитаріїв даних із різних галузей знань. Можна здійснювати пошук за темою, типом контенту, країною тощо.

Використовувати реєстр Re3data також радять у «Рекомендаціях щодо відкритого доступу до наукових публікацій і дослідницьких даних у програмі Horizon 2020» Європейської комісії https://ec.europa.eu/research/participants/data/ref/h2020/grants_manual/hi/oa_pilot/h2020-hi-oa-pilot-guide_en.pdf 

Де ділитися даними?

Традиційно дослідники ділилися своїми даними через особисті вебсайти або електронну пошту. Зараз існують ефективніші засоби, такі як обмін через сховища/репозитарії даних та рецензовані журнали даних. Дані, що поширюються через ці засоби, можуть мати більшу видимість та залучати більше користувачів і цитувань.

Де знайти сховище даних?

Ви можете використовувати такі інструменти для пошуку спеціалізованих або міждисциплінарних сховищ даних:

• Пошук галузевих репозитаріїв даних у re3data https://ela.kpi.ua/handle/123456789/76939
• Порівняння мультидисциплінарних репозитаріїв даних: Generalist Repository Comparison Chart https://doi.org/10.5281/zenodo.7189481

Реєстр сховищ дослідницьких даних http://www.re3data.org/ Глобальний реєстр репозитаріїв дослідницьких даних, що охоплює репозиторії дослідницьких даних з різних академічних дисциплін.

FAIRsharing.org http://fairsharing.org/databases/ Портал з можливістю пошуку, що містить як власні, так і краудсорсингові описи стандартів, сховищ даних та політик щодо даних.

OpenDOAR https://v2.sherpa.ac.uk/opendoar/ Дозволяє шукати та переглядати тисячі зареєстрованих репозитаріїв на основі низки ознак, таких як розташування, програмне забезпечення або тип матеріалів, що зберігаються.

Сховища даних каталогу відкритого доступу http://oad.simmons.edu/oadwiki/Data_repositories Список репозитаріїв даних, згрупованих за 15 дисциплінами, з понад 20 міждисциплінарними репозиторіями.

Як вибрати сховище даних?

Іноді орган, який фінансує дослідження, диктує, яке сховище даних вибрати. Однак, якщо ви маєте вибір, розгляньте ці рекомендації OpenAIRE.

- Завантажуйте дані у надійні тематичні сховища.

- Якщо предметний репозиторій недоступний, виберіть інституціональний науковий репозиторій.

- Якщо в установі немає кешу даних, розгляньте список кешів даних, рекомендований установою чи видавцем. Список сховищ даних PLOS ONE, що рекомендується.

- Якщо жоден із попередніх варіантів недоступний, виберіть багатопотоковий репозитарій, наприклад Zenodo, Figshare або Harvard Dataverse.

- Знайдіть у реєстрі кешів re3data.org більше 2500 зареєстрованих кешів даних. Ви можете шукати на тему, типу контенту, країні. Також можна шукати сертифіковані архіви даних, кеші відкритого доступу або постійні ідентифікатори. 

Джерело:
https://openscience.ktu.edu/mokslo-duomenys/#raskite-talpykla-re3data-org-talpyklu-registre

Ось кілька рекомендацій щодо вибору сховища даних для зберігання ваших дослідницьких даних: наприклад, ті, що проіндексовані в re3data https://www.re3data.org/browse/by-subject/, FAIRsharing.org https://fairsharing.org/databases/, OpenDOAR https://fairsharing.org/databases/ або репозиторіях даних OAD http://oad.simmons.edu/oadwiki/Data_repositories.

Інші фактори, які слід враховувати:

• Чи призначить репозитарій постійний ідентифікатор  даним?

• Чи надасть репозиторій інструкції щодо того, як слід цитувати дані?

• Чи є якісь  обмеження на розмір даних, що зберігаються?

• Чи є якісь витрати  на зберігання даних? Яка структура витрат? Чи є поточні витрати після зберігання?

• Чи надасть репозитарій розширені метадані для депонованих даних для покращення їх виявлення?

• Які види ліцензій можна вибрати для зберігання даних?

• Чи дозволить репозитарій ембарго або інший  контроль доступу?

• Чи можна буде знайти дані через пошукові системи?

Якщо ви не впевнені, проконсультуйтеся з  бібліотекарем.

Архівування даних

Архівування — це один зі способів обміну даними, який спеціально зосереджений на їхньому збереженні. Платформа обміну може називатися архівом, репозиторієм, базою даних, центром обробки даних або іншою назвою.

Репозиторій даних – це простір для зберігання, який дозволяє дослідникам розміщувати  дослідницькі дані, а потенційним користувачам – знаходити, отримувати доступ та повторно використовувати ці дані. Деякі установи мають інституційні репозиторії даних. Доступні загальні репозиторії даних, які приймають дані з різних галузей досліджень. Існують також тематичні репозиторії даних для обміну даними в окремих галузях.

• Як вибрати сховище даних?

• Де знайти сховища даних?