Ключові гравці в екосистемі дослідницьких даних: обов'язки та взаємодія

 Управління даними — це не гра в одні ворота, а командний вид спорту. Щоб дані жили довго і приносили користь, над ними працює ціла екосистема людей та інституцій.

За кожним успішним дослідженням стоять:

1. Головні дослідники (PI) та їхня команда

Це «мозок» проєкту.

• Роль: Вони вирішують, що збирати, як аналізувати та які висновки робити.

• Проблема: У великих проєктах навіть головний вчений може «загубитися» у своїх даних через рік-два.

• Помічники (аспіранти та співробітники): Саме вони «в полях» — збирають, чистять та аналізують масиви інформації. Якісне управління даними допомагає їм розуміти один одного без зайвих слів і безболісно передавати справи новим колегам.

2. Університети та інститути (База)

Це фундамент, на якому стоїть дослідження.

• Що роблять: Пишуть правила (політики), надають сервери для зберігання та вчать дослідників, як правильно поводитися з інформацією. Вони — як служба підтримки, що допомагає написати план управління даними (DMP).

3. Репозитарії та сховища даних (Архіватори)

Це «цифрові сейфи» науки.

• Роль: Вони не просто зберігають файли, а роблять так, щоб дані були зрозумілими і доступними через 10 чи 20 років.

• Безпека: Разом із вченими вони вирішують, кому можна бачити дані (наприклад, через авторське право чи конфіденційність), а хто має почекати (ембарго).

4. Фінансові установи (Грантонадавачі)

Ті, хто дає гроші на науку.

• Вимога: Сьогодні більшість фондів кажуть: «Ми дамо кошти лише якщо ви доведете, що ваші дані будуть відкритими і надійно збереженими». Тому План управління даними став обов’язковим вступом до будь-якої грантової заявки.

5. Видавці та наукові журнали (Рупори)

Вони поширюють знання та стежать за чесністю.

• Нові правила: Багато журналів (як-от PLOS) тепер не просто просять, а вимагають: «Хочете опублікувати статтю? Викладіть первинні дані у відкрите сховище». Це запобігає фальсифікаціям і підвищує довіру.

6. Вторинні користувачі (Споживачі)

Це всі ми: інші студенти, журналісти, державні діячі або бізнесмени.

• Навіщо їм це: Щоб перевірити результати (чи не помилився вчений?), провести новий аналіз на базі старих цифр або просто для навчання. Це те, що робить науку безперервною.

Така кількість «гравців» доводить одну просту річ: дані — це цінний актив. Щоб вони не перетворилися на «цифрове сміття», усі ці групи мають постійно спілкуватися між собою.

Як вибрати репозитарій?

Найкращі методи керування даними передбачають, що дані повинні зберігатися та бути доступними для спільного використання в надійному сховищі даних. 

Зорієнтуватися у виборі найкращого репозитарію для розміщення конкретних наборів даних допоможуть Рекомендації OpenAIRE (фінансованої Європейським Союзом ініціативи, яка підтримує впровадження політики відкритого доступу та розвиток Європейської хмари відкритої науки). Послідовність кроків наступна:

• завантажуйте дослідницькі дані у надійні тематичні сховища

• якщо тематичний репозитарій недоступний, виберіть інституційний науковий репозитарій

• якщо в установі відсутній власний архів даних, розгляньте перелік репозитаріїв, рекомендований установою, видавцем, грантонадавачем. Наприклад, список репозитаріїв даних від PLOS ONE https://journals.plos.org/plosone/s/recommended-repositories 

• якщо жоден із попередніх варіантів недоступний, виберіть універсальний репозитарій, наприклад Zenodo https://zenodo.org/, Figshare https://figshare.com/ або Harvard Dataverse https://dataverse.harvard.edu/

• знайдіть архів за допомогою реєстру Re3data https://www.re3data.org/, що пропонує понад 3500 зареєстрованих репозитаріїв даних із різних галузей знань. Можна здійснювати пошук за темою, типом контенту, країною тощо.

Використовувати реєстр Re3data також радять у «Рекомендаціях щодо відкритого доступу до наукових публікацій і дослідницьких даних у програмі Horizon 2020» Європейської комісії https://ec.europa.eu/research/participants/data/ref/h2020/grants_manual/hi/oa_pilot/h2020-hi-oa-pilot-guide_en.pdf 

4-й етап життєвого циклу дослідження : публікація і поширення

На етапі публікації та поширення дослідник повинен:

• Підготувати свій набір даних
• Перевірити вимоги грантонадавачів щодо поширення даних
• Вибрати репозитарій
• Вирішити, чи потрібно обмежити доступ до даних, чи накласти ембарго
• Завантажити свої дані та вибрати ліцензію 
• Додати до свого документа/публікації заяву про доступ до даних 

Приклади відкритих репозитаріїв, що відповідають FAIR-принципам

Репозитарій	Опис	Особливості FAIR-відповідності
Zenodo	Мультидисциплінарний репозитарій, підтримується CERN	PID (DOI), підтримка ліцензій, API-доступ, повні метадані
PANGAEA	Гео- та кліматичні дані	Стандартизовані формати, міжсистемна сумісність
Dryad (публікація платна)	Біологічні та медичні дослідження	FAIR-оцінка перед публікацією, редакторські перевірки
Figshare	Для науковців усіх галузей	Миттєвий DOI, сумісність з ORCID, відкриті API

Універсальні репозитарії

• Harvard Dataverse https://dataverse.harvard.edu/ – репозитарій для обміну, збереження, цитування, дослідження та аналізу дослідницьких даних
• Dryad http://datadryad.org/stash/ — кураторська платформа для широкого розмаїття типів даних
• Figshare http://figshare.com/ – репозитарій, де ви можете зробити всі свої дослідницькі результати доступними у спосіб, у якому їх можна цитувати, поширювати та знаходити
• Open Science Framework http://osf.io/dashboard це безплатна відкрита платформа для пошуку проєктів, даних, матеріалів та партнерів.
• Zenodo http://www.zenodo.org/ — репозитарій з відкритим доступом, ініційований OpenAIRE, організацією ЄС, що спеціалізується на відкритій науці, та розміщений у CERN

Рекомендуємо: Завантаження дослідницьких даних у репозитарій ZENODO https://ela.kpi.ua/handle/123456789/76940

Де знайти сховище даних?

Ви можете використовувати такі інструменти для пошуку спеціалізованих або міждисциплінарних сховищ даних:

• Пошук галузевих репозитаріїв даних у re3data https://ela.kpi.ua/handle/123456789/76939
• Порівняння мультидисциплінарних репозитаріїв даних: Generalist Repository Comparison Chart https://doi.org/10.5281/zenodo.7189481

Реєстр сховищ дослідницьких даних http://www.re3data.org/ Глобальний реєстр репозитаріїв дослідницьких даних, що охоплює репозиторії дослідницьких даних з різних академічних дисциплін.

FAIRsharing.org http://fairsharing.org/databases/ Портал з можливістю пошуку, що містить як власні, так і краудсорсингові описи стандартів, сховищ даних та політик щодо даних.

OpenDOAR https://v2.sherpa.ac.uk/opendoar/ Дозволяє шукати та переглядати тисячі зареєстрованих репозитаріїв на основі низки ознак, таких як розташування, програмне забезпечення або тип матеріалів, що зберігаються.

Сховища даних каталогу відкритого доступу http://oad.simmons.edu/oadwiki/Data_repositories Список репозитаріїв даних, згрупованих за 15 дисциплінами, з понад 20 міждисциплінарними репозиторіями.

Репозитарії даних: рекомендації Open Research Europe

https://open-research-europe.ec.europa.eu/for-authors/data-guidelines#approvedrepositories

---

Фізика

ТИП ДАНИХ	КУДИ ПОДАТИ	ЩО ВКЛЮЧИТИ В РОЗДІЛ ДОСТУПНОСТІ ДАНИХ ВАШОЇ СТАТТІ
Фізика високих енергій	HEPData	Назва, DOI