Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ

 ДНТБ України підготувала серію методичних матеріалів з відкритого доступу та відкритої науки: практичні інструменти для університетів та наукових установ України.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розроблення та імплементації стратегії впровадження відкритого доступу

https://doi.org/10.5281/zenodo.19436232

Матеріали допоможуть закладам вищої освіти і науковим установам України створити і впровадити власні стратегії відкритого доступу до наукових здобутків науковців установи. Видання охоплює як теоретичні засади формування інституційної політики, так і практичні кроки з її реалізації.

Методичні рекомендації для закладів вищої освіти та наукових установ України щодо моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, відкритої науки та належного управління дослідницькими даними

https://zenodo.org/records/19398011

Видання присвячене питанню, яке часто залишається поза увагою: як виміряти результативність уже впроваджених принципів відкритої науки. Матеріали містять підходи до оцінки інституційних репозитаріїв, аналізу дотримання принципів FAIR для дослідницьких даних та моніторингу показників відкритого доступу на рівні установи.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розміщення монографій дослідників України у відкритому доступі

https://zenodo.org/doi/10.5281/zenodo.19398294

Мета цих методичних рекомендацій — надати українським дослідникам практичний інструментарій для розміщення монографій у відкритому доступі. Рекомендації охоплюють увесь спектр питань: від розуміння переваг і викликів відкритого доступу до конкретних кроків щодо вибору платформи, укладення видавничих договорів, застосування відповідних ліцензій та забезпечення довгострокового збереження й видимості публікацій. Видання стане у нагоді дослідникам, які планують публікацію монографій, а також бібліотечним фахівцям, що консультують науковців із питань відкритих публікацій.

Рекомендації щодо використання ліцензій відкритого доступу під час розміщення наукових результатів та науково-технічної інформації в Інтернеті

https://doi.org/10.5281/zenodo.19398672

Мета рекомендацій — забезпечити дослідникам України уніфікований підхід до використання ліцензій відкритого доступу для розміщення наукових результатів, зокрема публікацій (статей, монографій, препринтів), даних, програмного забезпечення, навчальних матеріалів і науково-технічної інформації в Інтернеті. Це сприятиме підвищенню доступності, видимості та впливу української науки, відповідності принципам відкритої науки, інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA) та глобальної екосистеми відкритої науки

Автори: Т. О. Ярошенко, С. О. Чуканова, О. А. Крамаренко, О. І. Рачинська (Київ: ДНТБ України, 2025).

Усі матеріали безкоштовно доступні на платформі Zenodo за ліцензією Creative Commons CC-BY 4.0  

Видання розраховані на широке коло фахівців: адміністраторів, проректорів з наукової роботи, бібліотечних працівників, науковців та дослідників, а також на всіх, хто займається реалізацією інституційної політики відкритого доступу та відкритої науки та рівні установи.

ДНТБ України https://dntb.gov.ua/news/recom

Майбутнє української науки: FAIR-дані, цифрові хмари та нова професія Data Steward

31 грудня 2025 року Міністерство освіти і науки України затвердило Дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору (ЄДП) до 2027 року.

Як фахівці з управління дослідницькими даними (RDM), ми бачимо в цьому документі не просто бюрократичний план, а справжню дорожню карту цифрової трансформації нашої науки. Що саме зміниться для дослідників та установ? Розбираємо ключові аспекти УДД.

1. FAIR-дані: новий стандарт якості

Відтепер дані — це не просто «додаток» до статті. Україна офіційно впроваджує принципи FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable). Це означає, що результати досліджень, які фінансуються державою, мають бути:

• Відшукуваними (з постійними ідентифікаторами);

• Доступними (відкритими за замовчуванням);

• Сумісними (в уніфікованих форматах);

• Придатними для повторного використання.

2. Інтеграція з EOSC та розвиток інфраструктури

Україна не будує ізольовану систему. Головна мета — повна інтеграція з Європейською хмарою відкритої науки (EOSC). Для цього планується:

• Удосконалення Національного репозитарію дослідницьких даних (НРДД).

• Розвиток сервісів для автоматичного імпорту та пошуку даних (Харвестер відкритої науки).

• Створення мережі локальних репозитаріїв у ЗВО та наукових установах.

3. Хто такий Data Steward? Поява нової професії

Одним із найцікавіших пунктів Дорожньої карти є легалізація ролі куратора даних (Data Steward). Це фахівець, який допомагає вченим правильно описувати, зберігати та поширювати дані. У планах:

• Затвердження офіційного професійного стандарту.

• Запуск програм навчання для підготовки таких спеціалістів.

• Створення центрів компетенцій на базі університетів.

4. Моніторинг та відкритість

Наукова діяльність тепер оцінюватиметься крізь призму Відкритої науки. Будуть впроваджені нові індикатори, які враховуватимуть не лише кількість публікацій, а й те, наскільки відкрито та якісно вчений ділиться своїми даними.

Чому це важливо? Без належного управління даними українська наука залишатиметься «невидимою» для світової спільноти. Впровадження цієї Дорожньої карти дозволить нашим вченим бути повноправними учасниками міжнародних консорціумів, отримувати більше грантів та забезпечувати прозорість наукових результатів.