Опитування про обізнаність науковців університету з управління дослідницькими даними

Бібліотека КПІ запускає опитування про обізнаність науковців університету з управління дослідницькими даними (УДД).
Це важливо: ми прагнемо, щоб сервіси КПІ ім. Ігоря Сікорського допомагали вам ефективно працювати з даними та без проблем отримувати міжнародні гранти.
На основі ваших відповідей упродовж 2026–2027 років Бібліотека КПІ створить нові інструменти підтримки, адаптовані саме під потреби наших дослідників.
Пройдіть опитування самі та поділіться з колегами - https://tinyurl.com/3pr7nbwx
Ваша думка і досвід важливі для розвитку відкритої науки в КПІ ім. Ігоря Сікорського!

Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій

 

Yaroshenko, T. (2026, May 21). Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.20327352

Представлено ключові досягнення України у впровадженні відкритої науки у 2022–2026 рр.: 

• Національний план відкритої науки з обов'язковими вимогами FAIR для держбюджетних проєктів; 
• законодавче закріплення понять «відкрита наука», «дослідницькі дані» та «управління дослідницькими даними»; 
• Дорожня карта інтеграції до Європейського дослідницького простору (2026–2027);
• запровадження показників відкритого доступу до методології державної атестації ЗВО та НУ;
• створення Координаційної ради МОН України з питань відкритої науки; 
• розробка професійного стандарту «Фахівець з управління даними»; 
• пілотні проєкти НАН та ДНТБ України зі створення репозитаріїв дослідницьких даних та ін. 

Окрему увагу приділено результатам всеукраїнського соціологічного дослідження ДНТБ України (2025, n=702), яке виявило, що 86% дослідників публікують праці у відкритому доступі, проте лише 34% поширюють дослідницькі дані, а серед головних бар'єрів — брак технічних знань та невпевненість у правових аспектах. 

Представлено комплекс методичних матеріалів і вебінарів ДНТБ України, розроблених для дослідників, бібліотекарів, адміністраторів та видавців.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ

 ДНТБ України підготувала серію методичних матеріалів з відкритого доступу та відкритої науки: практичні інструменти для університетів та наукових установ України.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розроблення та імплементації стратегії впровадження відкритого доступу

https://doi.org/10.5281/zenodo.19436232

Матеріали допоможуть закладам вищої освіти і науковим установам України створити і впровадити власні стратегії відкритого доступу до наукових здобутків науковців установи. Видання охоплює як теоретичні засади формування інституційної політики, так і практичні кроки з її реалізації.

Методичні рекомендації для закладів вищої освіти та наукових установ України щодо моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, відкритої науки та належного управління дослідницькими даними

https://zenodo.org/records/19398011

Видання присвячене питанню, яке часто залишається поза увагою: як виміряти результативність уже впроваджених принципів відкритої науки. Матеріали містять підходи до оцінки інституційних репозитаріїв, аналізу дотримання принципів FAIR для дослідницьких даних та моніторингу показників відкритого доступу на рівні установи.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розміщення монографій дослідників України у відкритому доступі

https://zenodo.org/doi/10.5281/zenodo.19398294

Мета цих методичних рекомендацій — надати українським дослідникам практичний інструментарій для розміщення монографій у відкритому доступі. Рекомендації охоплюють увесь спектр питань: від розуміння переваг і викликів відкритого доступу до конкретних кроків щодо вибору платформи, укладення видавничих договорів, застосування відповідних ліцензій та забезпечення довгострокового збереження й видимості публікацій. Видання стане у нагоді дослідникам, які планують публікацію монографій, а також бібліотечним фахівцям, що консультують науковців із питань відкритих публікацій.

Рекомендації щодо використання ліцензій відкритого доступу під час розміщення наукових результатів та науково-технічної інформації в Інтернеті

https://doi.org/10.5281/zenodo.19398672

Мета рекомендацій — забезпечити дослідникам України уніфікований підхід до використання ліцензій відкритого доступу для розміщення наукових результатів, зокрема публікацій (статей, монографій, препринтів), даних, програмного забезпечення, навчальних матеріалів і науково-технічної інформації в Інтернеті. Це сприятиме підвищенню доступності, видимості та впливу української науки, відповідності принципам відкритої науки, інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA) та глобальної екосистеми відкритої науки

Автори: Т. О. Ярошенко, С. О. Чуканова, О. А. Крамаренко, О. І. Рачинська (Київ: ДНТБ України, 2025).

Усі матеріали безкоштовно доступні на платформі Zenodo за ліцензією Creative Commons CC-BY 4.0  

Видання розраховані на широке коло фахівців: адміністраторів, проректорів з наукової роботи, бібліотечних працівників, науковців та дослідників, а також на всіх, хто займається реалізацією інституційної політики відкритого доступу та відкритої науки та рівні установи.

ДНТБ України https://dntb.gov.ua/news/recom

Майбутнє української науки: FAIR-дані, цифрові хмари та нова професія Data Steward

31 грудня 2025 року Міністерство освіти і науки України затвердило Дорожню карту інтеграції до Європейського дослідницького простору (ЄДП) до 2027 року.

Як фахівці з управління дослідницькими даними (RDM), ми бачимо в цьому документі не просто бюрократичний план, а справжню дорожню карту цифрової трансформації нашої науки. Що саме зміниться для дослідників та установ? Розбираємо ключові аспекти УДД.

1. FAIR-дані: новий стандарт якості

Відтепер дані — це не просто «додаток» до статті. Україна офіційно впроваджує принципи FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable). Це означає, що результати досліджень, які фінансуються державою, мають бути:

• Відшукуваними (з постійними ідентифікаторами);

• Доступними (відкритими за замовчуванням);

• Сумісними (в уніфікованих форматах);

• Придатними для повторного використання.

2. Інтеграція з EOSC та розвиток інфраструктури

Україна не будує ізольовану систему. Головна мета — повна інтеграція з Європейською хмарою відкритої науки (EOSC). Для цього планується:

• Удосконалення Національного репозитарію дослідницьких даних (НРДД).

• Розвиток сервісів для автоматичного імпорту та пошуку даних (Харвестер відкритої науки).

• Створення мережі локальних репозитаріїв у ЗВО та наукових установах.

3. Хто такий Data Steward? Поява нової професії

Одним із найцікавіших пунктів Дорожньої карти є легалізація ролі куратора даних (Data Steward). Це фахівець, який допомагає вченим правильно описувати, зберігати та поширювати дані. У планах:

• Затвердження офіційного професійного стандарту.

• Запуск програм навчання для підготовки таких спеціалістів.

• Створення центрів компетенцій на базі університетів.

4. Моніторинг та відкритість

Наукова діяльність тепер оцінюватиметься крізь призму Відкритої науки. Будуть впроваджені нові індикатори, які враховуватимуть не лише кількість публікацій, а й те, наскільки відкрито та якісно вчений ділиться своїми даними.

Чому це важливо? Без належного управління даними українська наука залишатиметься «невидимою» для світової спільноти. Впровадження цієї Дорожньої карти дозволить нашим вченим бути повноправними учасниками міжнародних консорціумів, отримувати більше грантів та забезпечувати прозорість наукових результатів.

Ключові гравці в екосистемі дослідницьких даних: обов'язки та взаємодія

 Управління даними — це не гра в одні ворота, а командний вид спорту. Щоб дані жили довго і приносили користь, над ними працює ціла екосистема людей та інституцій.

За кожним успішним дослідженням стоять:

1. Головні дослідники (PI) та їхня команда

Це «мозок» проєкту.

• Роль: Вони вирішують, що збирати, як аналізувати та які висновки робити.

• Проблема: У великих проєктах навіть головний вчений може «загубитися» у своїх даних через рік-два.

• Помічники (аспіранти та співробітники): Саме вони «в полях» — збирають, чистять та аналізують масиви інформації. Якісне управління даними допомагає їм розуміти один одного без зайвих слів і безболісно передавати справи новим колегам.

2. Університети та інститути (База)

Це фундамент, на якому стоїть дослідження.

• Що роблять: Пишуть правила (політики), надають сервери для зберігання та вчать дослідників, як правильно поводитися з інформацією. Вони — як служба підтримки, що допомагає написати план управління даними (DMP).

3. Репозитарії та сховища даних (Архіватори)

Це «цифрові сейфи» науки.

• Роль: Вони не просто зберігають файли, а роблять так, щоб дані були зрозумілими і доступними через 10 чи 20 років.

• Безпека: Разом із вченими вони вирішують, кому можна бачити дані (наприклад, через авторське право чи конфіденційність), а хто має почекати (ембарго).

4. Фінансові установи (Грантонадавачі)

Ті, хто дає гроші на науку.

• Вимога: Сьогодні більшість фондів кажуть: «Ми дамо кошти лише якщо ви доведете, що ваші дані будуть відкритими і надійно збереженими». Тому План управління даними став обов’язковим вступом до будь-якої грантової заявки.

5. Видавці та наукові журнали (Рупори)

Вони поширюють знання та стежать за чесністю.

• Нові правила: Багато журналів (як-от PLOS) тепер не просто просять, а вимагають: «Хочете опублікувати статтю? Викладіть первинні дані у відкрите сховище». Це запобігає фальсифікаціям і підвищує довіру.

6. Вторинні користувачі (Споживачі)

Це всі ми: інші студенти, журналісти, державні діячі або бізнесмени.

• Навіщо їм це: Щоб перевірити результати (чи не помилився вчений?), провести новий аналіз на базі старих цифр або просто для навчання. Це те, що робить науку безперервною.

Така кількість «гравців» доводить одну просту річ: дані — це цінний актив. Щоб вони не перетворилися на «цифрове сміття», усі ці групи мають постійно спілкуватися між собою.

Інструменти УДД

 Open Science Framework

• керуйте дослідницькими даними та проєктами, діліться роботою з колегами та реєструйте дослідження на цій хмарній платформі

Protocols.io

• документуйте та діліться покроковими методами та протоколами

LabArchives

• надійно записуйте та діліться нотатками та даними з досліджень у електронному блокноті для досліджень

Переваги УДД

Ефективне управління даними відбувається на всіх етапах життєвого циклу дослідження: від планування проєкту до збору ваших даних, до порівняння та аналізу ваших даних, а потім, нарешті, публікації та спільного використання ваших даних у сховищі, яке подбає про їх довгострокове керування та збереження.

Управління даними допомагає дослідникам оптимізувати використання даних під час активної фази дослідницького проєкту та полегшує їм співпрацю з іншими дослідниками. Важливо складати план управління даними та дотримуватися його, тоді час буде витрачено з користю, і у майбутньому це допомагатиме досліднику та полегшуватиме комунікацію з колегами, партнерами, грантодавцями.

Управління даними гарантує, що дані зберігаються для майбутніх досліджень. Дані можна швидко знайти, отримати до них доступ, інтерпретувати, повторно використати. Повторне використання подовжує життя даних до 6 років https://peerj.com/articles/175/

Тобто, управління даними забезпечує цінність даних. Коли дослідницький проєкт завершено, дані можуть використовуватися для отримання відповідей на додаткові запитання, що не розглядалися на початку проєкту. Також науковець може захотіти з часом продовжити дослідження, щоб порівняти результати. Але це буде дуже складно зробити, або навіть неможливо, якщо не було забезпечено ефективне управління даними; дані можуть бути розпорошені чи взагалі втрачені.

Сьогодні дедалі більше організацій, які фінансують дослідницькі проєкти, видавців наукових видань, дослідницьких установ вимагають управління даними. Ці установи вимагають більшої прозорості в дослідницьких проєктах, і керування даними є одним зі способів виконати цю вимогу. Грантодавці хочуть таким чином збільшити рентабельність своїх інвестицій, гарантуючи, що дані, отримані під час проєкту, доступні для вторинного аналізу, реплікації (копіювання) або повторного використання для подальших інновацій.

Отже,  ефективне УДД приносить багато переваг:

• Заощадження вашого часу і зусиль в довгостроковій перспективі завдяки організації дослідницьких даних з самого початку.
• Мінімізація ризику втрати даних, людських помилок, несанкціонованого доступу або інших небажаних ризиків. Правильне управління даними допомагає уникнути потенційних загроз втрати даних через, наприклад, крадіжку ноутбука або відсутність супровідної документації.
• Забезпечення доступності та зрозумілості ваших даних для дослідників, у тому числі вас самих, у майбутньому.
• Надання точних, повних та достовірних даних для відтворення результатів вашого дослідження за потреби.
• Надаючи доступ до оригінальних даних, дослідники дозволяють іншим вчитися на їхній практиці та спиратися на їхні результати. 
• Відкритий обмін даними досліджень також може збільшити видимість і вплив вашої роботи. Доступ до даних дозволяє відтворювати дослідження та зміцнює довіру до результатів.
• З іншого боку, управління даними допоможе вам передбачити потенційні проблеми, які можуть виникнути в процесі дослідження, і забезпечити відповідність вашого дослідження встановленим вимогам грантодавців, спонсорів досліджень і видавців, тобто убезпечити вашу роботу.

Таким чином, управління даними гарантує, що дані зберігаються для майбутніх досліджень. Дані можна швидко знайти, отримати до них доступ, інтерпретувати, повторно використати. Повторне використання подовжує життя даних до 6 років https://peerj.com/articles/175/. Опанування УДД потребує часу та зусиль. Однак, сукупність невеликих рутинних практик може допомогти виробити якісні навички УДД.

Цикл управління дослідницькими даними

Управління дослідницькими даними, УДД (англ. Research Data Management, RDM) – діяльність та практики, які сприяють ефективному збору, організації, збереженню, захисту, використанню та поширенню дослідницьких даних протягом життєвого циклу дослідження.

Тобто, УДД включає різні дії до, під час та після дослідницького проєкту, який генерує дані.На кожному етапі життєвого циклу дослідження створюються чи певним чином видозмінюються дані - це вимагає різноманітних міркувань, обов’язків і дій від дослідника.

Життєвий цикл дослідницьких даних, показаний нижче, визначає ключові етапи в УДД: планування, збір, організація, обробка, документування, збереження, обмін та повторне використання (дивись мітки).

 

Джерело: https://libguides.lb.polyu.edu.hk/rdm/home

Управління дослідницькими даними не завжди є лінійним процесом, і вам може знадобитися переглянути певні етапи та деякі процеси протягом вашого проєкту.

Місія Бібліотеки - допомогти користувачам в організації процесу збору/поширення даних, допомогти знайти та оцінити, використати дані для створення нових знань в процесі аналізу.

Повторне використання даних

Повторне використання даних — це процес застосування наявних наборів даних, створених для однієї мети, для нових досліджень, аналізу або розробки нових продуктів. Це підвищує ефективність, зменшує витрати часу та ресурсів, дозволяючи створювати нові знання без необхідності знову збирати ті ж самі дані методичні рекомендації МОН України.

Щоб зробити дані або код повторно використовуваними:

• Використовуйте ліцензію Creative Commons для даних
• Для програмного забезпечення з відкритим кодом виберіть відповідну ліцензію тут: https://choosealicense.com
• Надайте якомога більше інформації (метаданих) про дані під час надсилання до репозитарію
• Додайте файл README для пояснення та контекстуалізації даних 

Основні аспекти повторного використання даних включають:

Дослідницькі дані: Використання результатів наукових досліджень іншими вченими для перевірки або нових аналізів (див. Науково-технічна бiблiотека ім. Г. І. Денисенка).
Відкриті дані: Використання публічної інформації (наприклад, урядової) для створення комерційних або соціальних сервісів.
Управління даними: Процес включає зберігання, документування (метадані) та забезпечення доступу для можливості повторного застосування (див.методичні рекомендації МОН України).