Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ

 ДНТБ України підготувала серію методичних матеріалів з відкритого доступу та відкритої науки: практичні інструменти для університетів та наукових установ України.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розроблення та імплементації стратегії впровадження відкритого доступу

https://doi.org/10.5281/zenodo.19436232

Матеріали допоможуть закладам вищої освіти і науковим установам України створити і впровадити власні стратегії відкритого доступу до наукових здобутків науковців установи. Видання охоплює як теоретичні засади формування інституційної політики, так і практичні кроки з її реалізації.

Методичні рекомендації для закладів вищої освіти та наукових установ України щодо моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, відкритої науки та належного управління дослідницькими даними

https://zenodo.org/records/19398011

Видання присвячене питанню, яке часто залишається поза увагою: як виміряти результативність уже впроваджених принципів відкритої науки. Матеріали містять підходи до оцінки інституційних репозитаріїв, аналізу дотримання принципів FAIR для дослідницьких даних та моніторингу показників відкритого доступу на рівні установи.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розміщення монографій дослідників України у відкритому доступі

https://zenodo.org/doi/10.5281/zenodo.19398294

Мета цих методичних рекомендацій — надати українським дослідникам практичний інструментарій для розміщення монографій у відкритому доступі. Рекомендації охоплюють увесь спектр питань: від розуміння переваг і викликів відкритого доступу до конкретних кроків щодо вибору платформи, укладення видавничих договорів, застосування відповідних ліцензій та забезпечення довгострокового збереження й видимості публікацій. Видання стане у нагоді дослідникам, які планують публікацію монографій, а також бібліотечним фахівцям, що консультують науковців із питань відкритих публікацій.

Рекомендації щодо використання ліцензій відкритого доступу під час розміщення наукових результатів та науково-технічної інформації в Інтернеті

https://doi.org/10.5281/zenodo.19398672

Мета рекомендацій — забезпечити дослідникам України уніфікований підхід до використання ліцензій відкритого доступу для розміщення наукових результатів, зокрема публікацій (статей, монографій, препринтів), даних, програмного забезпечення, навчальних матеріалів і науково-технічної інформації в Інтернеті. Це сприятиме підвищенню доступності, видимості та впливу української науки, відповідності принципам відкритої науки, інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA) та глобальної екосистеми відкритої науки

Автори: Т. О. Ярошенко, С. О. Чуканова, О. А. Крамаренко, О. І. Рачинська (Київ: ДНТБ України, 2025).

Усі матеріали безкоштовно доступні на платформі Zenodo за ліцензією Creative Commons CC-BY 4.0  

Видання розраховані на широке коло фахівців: адміністраторів, проректорів з наукової роботи, бібліотечних працівників, науковців та дослідників, а також на всіх, хто займається реалізацією інституційної політики відкритого доступу та відкритої науки та рівні установи.

ДНТБ України https://dntb.gov.ua/news/recom

Неконфіденційні дані

Не все, що стосується людини, є таємницею. Іноді закон каже: «Ці дані мають бути публічними», і тоді особа не може заборонити їх використовувати. В управлінні даними такі відомості називаються неконфіденційними.

Ось три прості ситуації, коли персональні дані стають відкритими для всіх:

---

1. Публічність за посадою (Службові особи)

Якщо людина працює на державу або громаду, її приватність дещо звужується на користь суспільного контролю.

• Повноваження: Не є секретом дані про те, як посадовець виконує свою роботу (ст. 5 ЗУ «Про захист персональних даних»).

• Гроші та майно: ПІБ осіб, які отримали бюджетні кошти або державне майно (наприклад, виграли тендер чи отримали земельну ділянку), завжди відкриті (ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).

• Кваліфікація: Дані про освіту, досвід роботи чи знання мов кандидата на посаду не є конфіденційними, якщо закон вимагає цих знань для роботи.

---

2. Загальнодоступна інформація (Ви зробили це самі)

Як тільки ви самі винесли інформацію «на люди», вона втрачає статус конфіденційної.

• Соціальні мережі: Якщо ви написали свою адресу та номер телефону в профілі Facebook або Instagram — ці дані стали неконфіденційними.

• Інтерв’ю: Розповідь журналісту про стан здоров’я робить цю медичну інформацію публічною.

• Дії: Будь-хто може збирати та обробляти такі дані без вашого дозволу, бо вони вже є у відкритому доступі.

---

3. Державні реєстри та «Відкриті дані»

Деякі дані є публічними «за замовчуванням», бо держава зобов’язана показувати їх для прозорості ринку та безпеки.

• Реєстри: В Україні понад 100 реєстрів (наприклад, ЄДРПОУ, Реєстр нерухомості, Реєстр судових рішень), де інформація про ФОПів, власників квартир чи учасників судів є доступною.

• Принцип Open Data: Розпорядники (держоргани) мають оприлюднювати все, що є у їхньому володінні, окрім державної таємниці (Постанова КМУ №835).

---

Чому це важливо для дослідника?

Якщо у вашому дослідженні використовуються неконфіденційні дані (наприклад, ви аналізуєте декларації чиновників або відкритий реєстр судових рішень):

1. Вам не потрібно отримувати згоду кожної особи на обробку цих даних.

2. Ці дії не підпадають під жорстке регулювання Закону «Про захист персональних даних».

3. Ви можете вільно поширювати ці результати, якщо це в інтересах науки, суспільства чи нацбезпеки (ст. 11 ЗУ «Про інформацію»).

Резюме: Неконфіденційні дані — це інформація, яка «належить громаді» через закон, посаду особи або її власне рішення стати публічною.

Табличні дані

Табличні дані заслуговують на особливу згадку, оскільки вони дуже поширені в різних дисциплінах, переважно як електронні таблиці Excel. Якщо ви виконуєте аналіз у Excel, вам слід скористатися командою «Зберегти як...», щоб експортувати свою роботу у формат .csv, коли ви закінчите. Ваші електронні таблиці буде легше зрозуміти та експортувати, якщо ви, наприклад:

• Не розміщуєте більше однієї таблиці на аркуші
• Додаєте рядок заголовка зі зрозумілою назвою для кожного стовпця
• Створюєте діаграми на нових аркушах – не вставляєте їх у робочий аркуш із даними

Чи відкриті дані = даним FAIR?

Хоча дані можна зробити відкритими, вони не завжди можуть бути FAIR.

Відкриті дані дозволяють кожному отримувати доступ, використовувати та поширювати дані без обмежень, що виникають з ліцензій, авторських прав та патентів. Однак нам потрібно зробити більше, якщо ми хочемо, щоб люди могли отримувати вигоду від наших спільних даних. Наприклад, присвоєння нашим даним постійних ідентифікаторів, таких як DOI, надання належних метаданих, представлення даних у стандартизованому вигляді та встановлення умов повторного використання даних.

Щоб максимізувати цінність спільних даних, дані мають бути FAIR. З іншого боку, дані FAIR не означають, що вони мають бути відкритими.

Обмеження можуть бути вжиті, коли це стосується комерційних інтересів, конфіденційності особистої інформації, національної безпеки та суспільних інтересів. У цих випадках метадані даних все ще будуть загальнодоступними разом з інформацією про умови доступу до даних.

Оскільки даними необхідно добре керувати, перш ніж вони стануть FAIR та ефективно поширюватимуться, рекомендується планувати їх на початку вашого дослідницького проєкту, якщо ви бажаєте або зобов’язані поділитися дослідницькими даними.

Ви можете переглянути це 5-хвилинне відео, яке пояснює, чому добре керовані дані необхідні для ефективного обміну даними.

Повторне використання даних

Повторне використання даних — це процес застосування наявних наборів даних, створених для однієї мети, для нових досліджень, аналізу або розробки нових продуктів. Це підвищує ефективність, зменшує витрати часу та ресурсів, дозволяючи створювати нові знання без необхідності знову збирати ті ж самі дані методичні рекомендації МОН України.

Щоб зробити дані або код повторно використовуваними:

• Використовуйте ліцензію Creative Commons для даних
• Для програмного забезпечення з відкритим кодом виберіть відповідну ліцензію тут: https://choosealicense.com
• Надайте якомога більше інформації (метаданих) про дані під час надсилання до репозитарію
• Додайте файл README для пояснення та контекстуалізації даних 

Основні аспекти повторного використання даних включають:

Дослідницькі дані: Використання результатів наукових досліджень іншими вченими для перевірки або нових аналізів (див. Науково-технічна бiблiотека ім. Г. І. Денисенка).
Відкриті дані: Використання публічної інформації (наприклад, урядової) для створення комерційних або соціальних сервісів.
Управління даними: Процес включає зберігання, документування (метадані) та забезпечення доступу для можливості повторного застосування (див.методичні рекомендації МОН України).

Забезпечення відкритості дослідницьких даних крок за кроком

1. Зберіть необхідні дані, дотримуючись принципів FAIR.

2. Організуйте файли за логічною схемою відповідно до Угоди про іменування.

3. Визначте дані або їх частину, які ви плануєте відкрити. Дізнайтеся, чи існують етичні, юридичні чи договірні обмеження щодо поширення даних (див. Конфіденційність і етичні проблеми).

4. Ви можете етично поширювати дані за допомогою використання інформованої згоди (див. Документування згоди). За потреби можна анонімізувати свої дані чи  заборонити іншим особам доступ до ваших даних, застосувавши ембарго.

5. Опишіть поширення даних у вашому Плані управління даними, щоб вимоги до спільного використання даних вже враховувалися під час збору даних. Визначте фазу дослідницького проєкту, на якій ви хочете відкрити свої дані.

6. Збережіть дані  у відкритому форматі файлу, який не потребує комерційного програмного забезпечення та який сумісний із якомога більшою кількістю операційних систем. 

7. Метадані гарантують відшукуваність ваших даних. Опишіть отримані дані та отримайте постійні ідентифікатори (URN, DOI) для своїх даних через сховища чи архіви даних. Або опишіть свій набір даних у файлі Readme.

8. Переконайтеся, що ваші дані доступні для спільного використання відповідно до ліцензії. Для відкритих даних рекомендовані машинозчитувані стандартні ліцензії Creative Commons CC BY 4.0. чи CC0. Для комп’ютерного програмного забезпечення рекомендується ліцензія MIT.

9. Додайте інформацію про те, як і на яких умовах можна отримати доступ до цих даних (Заява про доступ до даних),  у свою публікацію. Зробіть ваші дані відкрито доступними, зберігаючи їх у відкритому сховищі даних / архіві або опублікувавши їх у журналі відкритих даних.

10. Популяризуйте свої відкриті дані в соціальних мережах (наприклад, ResearchGate, Academia.edu, Mendeley) і додайте інформацію про відкриті дані у своє резюме, список публікацій і на свій вебсайт.

11. Вже не потрібні, але конфіденційні дані ваших досліджень треба безпечно утилізувати за допомогою спеціального програмного забезпечення (паперові записи слід подрібнити з використанням  шредерів, сертифікованих на відповідний рівень безпеки).

Мінімальні вимоги до відкритих даних

Для того, щоб дані вважалися відкритими, вони повинні відповідати таким базовим вимогам:

1. Вільний доступ — дані повинні бути публічно доступними в Інтернеті без необхідності реєстрації або запиту на доступ

2. Безоплатність — дані надаються безплатно або за мінімальну плату, що не перевищує вартості їх відтворення

3. Машиночитаний формат — дані представлені у форматі, який дозволяє автоматичну обробку (наприклад, CSV, JSON, XML)

4. Відкрита ліцензія — дані супроводжуються ліцензією, що дозволяє вільне використання, поширення та повторне використання  (наприклад, Creative Commons CC BY або CC0

Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/2024/12/31/metod-rekomendatsiyi-shchodo-upravlinnya-naukovymy-danymy-31-12-2024.pdf

Типи дослідницьких даних

• Кількісні дані: числові виміри, статистика, результати опитувань

• Якісні дані: тексти інтерв’ю, фокус-груп, спостережень

• Мультимедіа дані: зображення, відео, аудіозаписи

• Структурні дані: моделі, карти, діаграми

• Програмний код: алгоритми, скрипти, додатки

• Документація: протоколи, методики, метадані

Дані можуть бути як необроблені, тобто отримані безпосередньо в результаті використання інструменту дослідження, так і вже оброблені. Дослідницькі дані можуть мати цифровий або нецифровий формат. Вони також включають інформацію про походження використаних даних, тобто як, де і коли та за допомогою яких інструментів вони були зібрані або створені (тобто охоплюють всю дослідницьку документацію). Крім того, дані дослідження також включають метадані (наприклад, назву набору даних, авторів, рік тощо), які є основним описом, що дає можливість ідентифікувати дані.

Відкриття доступу до дослідницьких даних забезпечує можливість перевірки результатів і повторного використання дослідницьких даних без додаткових витрат. Які саме і в якому обсязі дослідницькі дані робити відкритими, залежить від різних чинників, наприклад вимог грантонадавачів, працедавців, журналів тощо. Але рекомендовано завжди робити відкритими ті дані, які необхідні для перевірки результатів дослідження, представлених у науковій публікації. Слід приділяти належну увагу питанням, пов’язаним із конфіденційністю, захистом персональних даних, національною безпекою, комерційною таємницею і правами інтелектуальної власності третіх сторін відповідно до принципу «відкрито, наскільки можливо, закрито, наскільки необхідно» – принцип “as open as possible, as closed as necessary“ (Директива Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2019/1024).

Відкриті дослідницькі дані

 Дослідницькі дані – будь-який матеріал, що був зібраний, спостережений, оброблений або створений з метою аналізу та на якому ґрунтуються висновки та результати дослідження.

Відкриті дослідницькі дані включають, зокрема, цифрові та аналогові дані, як необроблені, так і оброблені, з супутніми методами, числові дані, текстові записи, зображення, аудіозаписи, протоколи, коди аналізу та робочі процеси, які можуть відкрито та багаторазово використовуватися, зберігатися та повторно поширюватись будь-якою особою за умови вказівки джерела. Дані відкритих досліджень знаходяться в оперативному доступі, зберігаються у зручному та придатному для подальшого використання людино- та машиночитаному форматі, що відповідає принципам належного управління та розпорядження даними, зокрема принципам FAIR (FAIR Data Initiative): відшукуваність (зручність пошуку), доступність, функціональна сумісність та можливість повторного використання. Дослідницькі дані підлягають регулярному куруванню та супроводу (Рекомендації з відкритої науки. ЮНЕСКО. 2021).

Типи дослідницьких даних

Мінімальні вимоги до відкритих даних

Забезпечення відкритості дослідницьких даних крок за кроком

Обмін даними

В академічних колах дослідницькі дані порівнюють з  відновлюваною енергією, оскільки дані можна використовувати повторно, не зменшуючи їхньої первісної цінності. Обмін даними дозволяє дослідникам в одній або різних галузях проводити подальший  аналіз  та створювати нові дослідження,  повторно використовуючи дані.

Окрім цієї альтруїстичної причини, обмін даними ваших досліджень приносить такі переваги:

• Обмін даними може призвести до співпраці між творцями даних та тими, хто їх повторно використовує. 

• Дані можна цитувати  як окремий науковий результат. Дослідники, які повторно використовують спільний набір даних, повинні вказати автора даних. Це підвищує його дослідницький вплив.

• Спонсори та видавці журналів дедалі частіше очікують, що дослідники оприлюднять додаткові дані своїх публікацій.

• Ваші дані будуть більш організованими, якщо ви підготуєте їх до спільного використання з самого початку, оскільки будете вести належну документацію  своїх даних.

• Правильне документування ваших даних може допомогти вам ідентифікувати, отримувати та розуміти свої дані в майбутньому.

• Обмін даними дозволяє перевірити наукові результати. Це підтримує відтворюваність вашого дослідження та таким чином сприяє науковій доброчесності.

• Відтворення опублікованих результатів з наявного набору даних може бути чудовим способом для студентів навчитися організовувати та аналізувати подібні дані у своїх майбутніх дослідженнях.

Фраза «Відкриті, наскільки можливо, закриті, наскільки потрібно» — це принцип відкритої науки (Open Science) та відкритих даних у наукових дослідженнях, який означає максимальну прозорість та доступність результатів та даних, за винятком випадків, коли є вагомі причини для конфіденційності.

 Наприклад:

• Дані стосуються законних комерційних інтересів

• Обмін даними створить проблеми безпеки для відповідних осіб або організацій

• Обмін даними суперечить нормам, що стосуються захисту персональних даних. (Цю проблему зазвичай можна усунути шляхом інформованої згоди учасників та належної анонімізації)

• Обмін даними перешкоджатиме досягненню головної мети дослідницького проєкту, наприклад, місць гніздування видів, що знаходяться під загрозою зникнення

Якщо спонсор або видавець журналу вимагає обміну даними, але ваші дослідницькі дані стосуються вищезазначених проблем або інших законних причин, ви можете надати обґрунтування для відмови від обміну своїми даними. Однак більшість дослідницьких даних мають бути відкриті.

• Інструменти анонімізації даних

• Де поділитися даними?

• Як вибрати сховище даних?
• Де знайти сховища даних?
• Що таке журнал даних?
• Ліцензування даних
• Заява про доступ до даних
• Скільки зберігати дані?
• Як утилізувати дані?