Ключові гравці в екосистемі дослідницьких даних: обов'язки та взаємодія

 Управління даними — це не гра в одні ворота, а командний вид спорту. Щоб дані жили довго і приносили користь, над ними працює ціла екосистема людей та інституцій.

За кожним успішним дослідженням стоять:

1. Головні дослідники (PI) та їхня команда

Це «мозок» проєкту.

• Роль: Вони вирішують, що збирати, як аналізувати та які висновки робити.

• Проблема: У великих проєктах навіть головний вчений може «загубитися» у своїх даних через рік-два.

• Помічники (аспіранти та співробітники): Саме вони «в полях» — збирають, чистять та аналізують масиви інформації. Якісне управління даними допомагає їм розуміти один одного без зайвих слів і безболісно передавати справи новим колегам.

2. Університети та інститути (База)

Це фундамент, на якому стоїть дослідження.

• Що роблять: Пишуть правила (політики), надають сервери для зберігання та вчать дослідників, як правильно поводитися з інформацією. Вони — як служба підтримки, що допомагає написати план управління даними (DMP).

3. Репозитарії та сховища даних (Архіватори)

Це «цифрові сейфи» науки.

• Роль: Вони не просто зберігають файли, а роблять так, щоб дані були зрозумілими і доступними через 10 чи 20 років.

• Безпека: Разом із вченими вони вирішують, кому можна бачити дані (наприклад, через авторське право чи конфіденційність), а хто має почекати (ембарго).

4. Фінансові установи (Грантонадавачі)

Ті, хто дає гроші на науку.

• Вимога: Сьогодні більшість фондів кажуть: «Ми дамо кошти лише якщо ви доведете, що ваші дані будуть відкритими і надійно збереженими». Тому План управління даними став обов’язковим вступом до будь-якої грантової заявки.

5. Видавці та наукові журнали (Рупори)

Вони поширюють знання та стежать за чесністю.

• Нові правила: Багато журналів (як-от PLOS) тепер не просто просять, а вимагають: «Хочете опублікувати статтю? Викладіть первинні дані у відкрите сховище». Це запобігає фальсифікаціям і підвищує довіру.

6. Вторинні користувачі (Споживачі)

Це всі ми: інші студенти, журналісти, державні діячі або бізнесмени.

• Навіщо їм це: Щоб перевірити результати (чи не помилився вчений?), провести новий аналіз на базі старих цифр або просто для навчання. Це те, що робить науку безперервною.

Така кількість «гравців» доводить одну просту річ: дані — це цінний актив. Щоб вони не перетворилися на «цифрове сміття», усі ці групи мають постійно спілкуватися між собою.

4-й етап життєвого циклу дослідження : публікація і поширення

На етапі публікації та поширення дослідник повинен:

• Підготувати свій набір даних
• Перевірити вимоги грантонадавачів щодо поширення даних
• Вибрати репозитарій
• Вирішити, чи потрібно обмежити доступ до даних, чи накласти ембарго
• Завантажити свої дані та вибрати ліцензію 
• Додати до свого документа/публікації заяву про доступ до даних 

Ембарго

Контроль доступу забезпечується заходом безпеки. Іноді вам може знадобитися заборонити на короткий час іншим особам доступ до ваших даних дослідження, перш ніж вони стануть загальнодоступними; це можна зробити, застосувавши ембарго для отримання відповідних патентів та/або інших прав інтелектуальної власності та підготовки наукових публікацій на їх основі. Після його завершення стає можливою публікація даних дослідження. Багато донорів схвалять короткі ембарго, але важливо перевірити політику ваших донорів.

Політики видавців щодо даних та вимоги грантонадавачів

Управління даними забезпечує цінність даних. Коли дослідницький проєкт завершено, дані можуть використовуватися для отримання відповідей на додаткові запитання, що не розглядалися на початку проєкту. Також науковець може захотіти з часом продовжити дослідження, щоб порівняти результати. Але це буде дуже складно зробити, або навіть неможливо, якщо не було забезпечено ефективне управління даними; дані можуть бути розпорошені чи взагалі втрачені.

Сьогодні дедалі більше організацій, які фінансують дослідницькі проєкти, видавців наукових видань, дослідницьких установ вимагають управління даними. Ці установи вимагають більшої прозорості в дослідницьких проєктах, і керування даними є одним зі способів виконати цю вимогу. Грантодавці хочуть таким чином збільшити рентабельність своїх інвестицій, гарантуючи, що дані, отримані під час проєкту, доступні для вторинного аналізу, реплікації (копіювання) або повторного використання для подальших інновацій.

Різні  спонсори  та  видавці можуть мати різні вимоги до DMP.

Ознайомтесь, наприклад, з вимогами Європейської комісії щодо управління дослідницькими даними та зразком плану управління даними: https://ec.europa.eu/research/participants/docs/h2020-funding-guide/cross-cutting-issues/open-access-data-management/data-management_en.htm

Якщо ваш спонсор або видавець вимагає DMP, ви повинні знати їхні вимоги та дотримуватися їх відповідно. 

Видавці

• BioMed Central

• Elsevier

• PeerJ

• PLOS

• The Royal Society

• Springer Nature

• Taylor & Francis

• Wiley

Грантонадавачі

• ARC - Australian Research Council

• EC - European Commission

• Gates Foundation

• NASA - National Aeronautics and Space Administration

• NIH - National Institutes of Health

• NSF - National Science Foundation

• NSFC - National Natural Science Foundation of China (Chinese version)

• NSFC - National Natural Science Foundation of China (English version)

• UKRI - UK Research and Innovation

• Wellcome Trust

Безплатні онлайн-інструменти DMP також містять покрокові інструкції для створення DMP

відповідно до вимог основних американських та європейських спонсорів.