Громадянська наука: основні моделі участі

Громадянська наука (citizen science) — це форма наукової діяльності, у якій до збору, аналізу або інтерпретації даних залучаються непрофесійні учасники: волонтери, громади, школярі, активісти — у співпраці з науковцями. За визначенням European Citizen Science Association (ECSA), це наукова діяльність, що здійснюється за активної участі громадян, які роблять внесок у дослідження, часто у співпраці з професійними дослідниками.

У Європейському Союзі громадянська наука є частиною політики відкритої науки й підтримується в межах рамкових програм досліджень та інновацій, зокрема Horizon Europe. Дослідницькі бібліотеки — за рекомендаціями Європейської асоціації LIBER — відіграють у цьому процесі роль методичного та інфраструктурного координатора.

• Основні моделі участі

Contributory (внескова модель). Учасники збирають або класифікують дані за визначеним протоколом. Приклад — Zooniverse, платформа, координована University of Oxford, де волонтери класифікують зображення галактик і транскрибують історичні документи.

Collaborative (модель співпраці). Учасники не лише збирають, а й беруть участь в аналізі та перевірці даних. Приклад — iNaturalist, створена за участі California Academy of Sciences: користувачі фіксують спостереження видів рослин і тварин, а спільнота перевіряє коректність визначення.

Co-created (модель співтворення). Громада бере участь у формуванні дослідницьких питань. Приклад — EU-Citizen.Science, платформа, що підтримується Європейською Комісією для розвитку політик і практик громадянської науки в ЄС.

Бібліотека як хаб. LIBER(European Association of Research Libraries) у своїй Open Science Roadmap сформулювала чотири рекомендації дослідницьким бібліотекам щодо громадянської науки: розвиток інфраструктур, підтримка доброї наукової практики, розробка методичних рекомендацій та навчання (skilling). На основі цих рекомендацій із 2019 року діє профільна робоча група LIBER, а окремі університетські бібліотеки — зокрема консорціум бібліотек університетів Балтії — вже трансформуються в «хаби громадянської науки», що поєднують методичну, інфраструктурну та навчальну функції.

Робота над помилками: Чому Плани УДД в КПІ повертають на доопрацювання?

План управління дослідницькими даними (УДД або DMP) — це вже не просто формальність для галочки, а обов'язкова умова сучасних грантових проєктів, зокрема в рамках Horizon Europe. Проте аналіз свіжих планів, що надходять на перевірку до Науково-технічної бібліотеки КПІ у 2026 році, показує: автори часто сприймають цей документ як анкету, а не як реальний управлінський інструмент.

Результат? Загальні декларації замість конкретики та закономірне повернення документа на доопрацювання.

Ми зібрали та систематизували найпоширеніші помилки дослідників — від критичних пропусків до глибинних системних прорахунків. Перевірте свій план перед подачею!

🔴 Топ-3 критичних помилок (є майже у всіх планах)

1. Відсутній або «іграшковий» розділ «Забезпечення якості» (QA) Жоден із розглянутих планів не містив повноцінного QA-розділу. Дослідники забувають описати версіонування файлів, перевірку цілісності даних (наприклад, через контрольні суми) та правила збереження незмінної головної копії (master copy) окремо від щоденних робочих матеріалів.

2. Архівування плутають із поточним зберіганням Поточна робота з файлами в хмарі та довгострокове архівування — це різні процеси. Типова помилка — не вказувати конкретний науковий репозитарій з DOI на початку (як-от Zenodo, що вимагається п.6.3 Положення КПІ).

3. «Обмін даними» без конкретики У планах катастрофічно бракує деталей: як саме отримуватиметься DOI, які точні терміни публікації даних після завершення ембарго, і чому ліцензія CC BY 4.0 не прив’язана безпосередньо до умов обміну.

🟡 Важливі деталі, про які забувають

• Пропрієтарні формати без виправдання: Повсюдне використання XLSX та DOCX. Натомість Положення (п.4.2) вимагає відкритих форматів (.csv, .odt, .txt) або чіткого обґрунтування, чому залишено закритий формат, із описом відкритої альтернативи.

• Де ліцензія? Ліцензія CC BY 4.0 для самих даних і CC0 для метаданих мають фігурувати у розділі про обмін даними. Натомість посилання на них або відсутнє, або з'являється аж наприкінці — в архівуванні.

• Анонімні ролі: Розподіл обов'язків є, але без конкретних імен, матриці задач за етапами проєкту та без дати першого обов'язкового перегляду плану (а його треба переглядати щопівроку!).

🔵 Системні прогалини (паспортна частина та метадані)

• Адміністративний вакуум: Дослідники забувають вказати номер теми/договору, версію самого DMP, джерело фінансування та контакти особи, відповідальної за запити щодо даних.

• Винахід велосипеда: Шаблон вимагає зафіксувати, чи перевіряв автор наявність вже існуючих схожих наборів даних (у Re3data, Zenodo тощо) для їх повторного використання. Цей пункт зазвичай просто ігнорують.

• Загальний Dublin Core: Стандарти метаданих або не згадуються взагалі, або копіюється загальна фраза «Dublin Core» без жодної прив'язки до конкретних полів.

🧠 4 типи мислення, які псують ваш DMP

Ці помилки виникають не через некомпетентність. Це наслідок неправильного сприйняття документу. Зазвичай автори потрапляють в одну з чотирьох пасток:

Тип 1. Декларативність без механізму

Симптом: Писати що буде зроблено, але не писати як.

• Приклад: Вказати стандарт EngMeta, але без URI/версії. Згадати DataCite, але не написати, хто, коли і через який інтерфейс заповнює метадані. Згадати Nextcloud, але не уточнити, чиї це сервери.

• Причина: Сприйняття DMP як форми для відписки, а не як інструкції для команди.

Тип 2. Ігнорування масштабу

Симптом: Технічні параметри проєкту суперечать обраним інструментам.

• Приклад: Вказати загальний обсяг даних у 500 ГБ – 1 ТБ і обрати основним репозитарієм Zenodo, де безкоштовний ліміт становить 50 ГБ на датасет, і не пояснити, як дані будуть секціонуватися.

• Причина: DMP заповнюється ізольовано від реального технічного планування та розрахунку бюджету.

Тип 3. Відсутність інституційного контексту

Симптом: Документ пишеться так, наче дослідник перебуває у вакуумі.

• Приклад: Роль Data Steward прописана як абстрактна «відповідальна особа» без ПІБ та посади. Бібліотека КПІ (яка є офіційним RDM-центром університету - див. Положення про УДД) взагалі не згадується, а її послуги не включені як безпосередній нефінансовий внесок (non-financial contribution) у проєкт.

• Причина: Брак інформованості про те, що в університеті вже є готова RDM-інфраструктура підтримки.

Тип 4. Плутання «подати DMP» з «вести DMP»

Симптом: Переконання, що план пишеться один раз на початку проєкту.

• Приклад: Відсутність графіка планових оновлень (наприклад, на місяцях M6, M18, M30 для тривалих проєктів), повне ігнорування спеціалізованих платформ (DMPonline або ARGOS) та відсутність умов для позапланового апдейту (зміна складу партнерів, форс-мажори, нові умови ембарго).

• Причина: Освітня прогалина щодо концепції Living DMP (живого документа), яка є базовою для Horizon Europe.

💡 Висновок для авторів та експертів: Найслабші місця планів — це точки конкретних зобов'язань: назва репозитарію, чітка ліцензія, терміни, імена. Фрази типу «дані будуть доступні» або «проєкт відповідає принципам FAIR» без операційного підтвердження більше не приймаються.

Як вирішити цю проблему системно?

В університеті розроблено деталізований університетський шаблон (див. додатки до Положення про УДД), рекомендації з інструктивними підказками для кожного поля. Це допоможе авторам проходити валідацію з першого разу.

У разі виникнення питань щодо ліцензування метаданих (CC0), вибору відкритих форматів чи інтеграції інфраструктури бібліотеки у ваш грант — звертайтеся за консультацією до Бібліотеки  КПІ ім. Ігоря Сікорського!

Опитування про обізнаність науковців університету з управління дослідницькими даними

Бібліотека КПІ запускає опитування про обізнаність науковців університету з управління дослідницькими даними (УДД).
Це важливо: ми прагнемо, щоб сервіси КПІ ім. Ігоря Сікорського допомагали вам ефективно працювати з даними та без проблем отримувати міжнародні гранти.
На основі ваших відповідей упродовж 2026–2027 років Бібліотека КПІ створить нові інструменти підтримки, адаптовані саме під потреби наших дослідників.
Пройдіть опитування самі та поділіться з колегами - https://tinyurl.com/3pr7nbwx
Ваша думка і досвід важливі для розвитку відкритої науки в КПІ ім. Ігоря Сікорського!

Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій

 

Yaroshenko, T. (2026, May 21). Відкрита наука в Україні: від декларацій до дій. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.20327352

Представлено ключові досягнення України у впровадженні відкритої науки у 2022–2026 рр.: 

• Національний план відкритої науки з обов'язковими вимогами FAIR для держбюджетних проєктів; 
• законодавче закріплення понять «відкрита наука», «дослідницькі дані» та «управління дослідницькими даними»; 
• Дорожня карта інтеграції до Європейського дослідницького простору (2026–2027);
• запровадження показників відкритого доступу до методології державної атестації ЗВО та НУ;
• створення Координаційної ради МОН України з питань відкритої науки; 
• розробка професійного стандарту «Фахівець з управління даними»; 
• пілотні проєкти НАН та ДНТБ України зі створення репозитаріїв дослідницьких даних та ін. 

Окрему увагу приділено результатам всеукраїнського соціологічного дослідження ДНТБ України (2025, n=702), яке виявило, що 86% дослідників публікують праці у відкритому доступі, проте лише 34% поширюють дослідницькі дані, а серед головних бар'єрів — брак технічних знань та невпевненість у правових аспектах. 

Представлено комплекс методичних матеріалів і вебінарів ДНТБ України, розроблених для дослідників, бібліотекарів, адміністраторів та видавців.

Вебінар: FAIR-дані як норма: формуємо культуру належного управління дослідницькими даними

 

🟦Переваги відкритості для даних та науки;🟦Управління дослідницькими даними як міжнародний стандарт; 🟦Положення про УДД: структура, вимоги, відповідальність принципи FAIR (відшукуваність, доступність, сумісність, багаторазовість) у повсякденній науковій практиці; 🟦План управління дослідницькими даними: як скласти покроково; 🟦Інструменти та ресурси: DMPonline, Zenodo, re3data; 🟦Роль бібліотеки ЗВО у підтримці дослідників.

Як ліцензувати відкритий освітній ресурс

Гарний приклад вичерпного інформування щодо ліцензії та прав користувача:

chrome-extension:
//efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/
https://books.openbookpublishers.com/
10.11647/obp.0235.pdf

Ця робота ліцензована за міжнародною ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 (CC BY 4.0). 

Ця ліцензія дозволяє вам ділитися, копіювати, розповсюджувати та передавати текст; адаптувати текст та використовувати його в комерційних цілях за умови зазначення авторства (але не таким чином, щоб це натякало на те, що вони схвалюють вас чи ваше використання роботи). 

Посилання повинно містити таку інформацію: Gábor L. Lövei, Writing and Publishing Scientific Papers: A Primer for the Non-English Speaker. Cambridge, UK: Open Book Publishers, 2021, https://doi.org/10.11647/OBP.0235. 

Авторські права та дозволи на повторне використання багатьох зображень, включених до цієї публікації, відрізняються від вищезазначених. Ця інформація надається в підписах та у списку ілюстрацій. 

Щоб отримати доступ до детальної та оновленої інформації про ліцензію, відвідайте https://doi.org/10.11647/OBP.0235#copyright. 

Додаткову інформацію про ліцензії CC BY можна знайти за адресою https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/. 

Усі зовнішні посилання були активними на момент публікації, якщо не зазначено інше, та були архівовані через Internet Archive Wayback Machine за адресою https://archive.org/web. 

Оновлені цифрові матеріали та ресурси, пов’язані з цим томом, доступні за адресою https://doi.org/10.11647/OBP.0235#resources. 

Було докладено всіх зусиль для ідентифікації та зв’язку з власниками авторських прав, а будь-які упущення чи помилки будуть виправлені, якщо видавець буде повідомлений.

 

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ

 ДНТБ України підготувала серію методичних матеріалів з відкритого доступу та відкритої науки: практичні інструменти для університетів та наукових установ України.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розроблення та імплементації стратегії впровадження відкритого доступу

https://doi.org/10.5281/zenodo.19436232

Матеріали допоможуть закладам вищої освіти і науковим установам України створити і впровадити власні стратегії відкритого доступу до наукових здобутків науковців установи. Видання охоплює як теоретичні засади формування інституційної політики, так і практичні кроки з її реалізації.

Методичні рекомендації для закладів вищої освіти та наукових установ України щодо моніторингу ефективності впровадження принципів відкритого доступу, відкритої науки та належного управління дослідницькими даними

https://zenodo.org/records/19398011

Видання присвячене питанню, яке часто залишається поза увагою: як виміряти результативність уже впроваджених принципів відкритої науки. Матеріали містять підходи до оцінки інституційних репозитаріїв, аналізу дотримання принципів FAIR для дослідницьких даних та моніторингу показників відкритого доступу на рівні установи.

Методичні матеріали для закладів вищої освіти і наукових установ щодо розміщення монографій дослідників України у відкритому доступі

https://zenodo.org/doi/10.5281/zenodo.19398294

Мета цих методичних рекомендацій — надати українським дослідникам практичний інструментарій для розміщення монографій у відкритому доступі. Рекомендації охоплюють увесь спектр питань: від розуміння переваг і викликів відкритого доступу до конкретних кроків щодо вибору платформи, укладення видавничих договорів, застосування відповідних ліцензій та забезпечення довгострокового збереження й видимості публікацій. Видання стане у нагоді дослідникам, які планують публікацію монографій, а також бібліотечним фахівцям, що консультують науковців із питань відкритих публікацій.

Рекомендації щодо використання ліцензій відкритого доступу під час розміщення наукових результатів та науково-технічної інформації в Інтернеті

https://doi.org/10.5281/zenodo.19398672

Мета рекомендацій — забезпечити дослідникам України уніфікований підхід до використання ліцензій відкритого доступу для розміщення наукових результатів, зокрема публікацій (статей, монографій, препринтів), даних, програмного забезпечення, навчальних матеріалів і науково-технічної інформації в Інтернеті. Це сприятиме підвищенню доступності, видимості та впливу української науки, відповідності принципам відкритої науки, інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA) та глобальної екосистеми відкритої науки

Автори: Т. О. Ярошенко, С. О. Чуканова, О. А. Крамаренко, О. І. Рачинська (Київ: ДНТБ України, 2025).

Усі матеріали безкоштовно доступні на платформі Zenodo за ліцензією Creative Commons CC-BY 4.0  

Видання розраховані на широке коло фахівців: адміністраторів, проректорів з наукової роботи, бібліотечних працівників, науковців та дослідників, а також на всіх, хто займається реалізацією інституційної політики відкритого доступу та відкритої науки та рівні установи.

ДНТБ України https://dntb.gov.ua/news/recom