Так, це відкрита ліцензія, але з суттєвими обмеженнями. Вона належить до сімейства міжнародних ліцензій Creative Commons (CC), які створені для того, щоб автори могли безкоштовно та легально ділитися своїми творами з суспільством.
Проте в контексті Відкритої науки (Open Science) та класичного розуміння «відкритого контенту» ліцензія CC BY-NC-ND вважається найбільш обмежувальною і не повною мірою відповідає стандартам «вільної культури».
Ось як розшифровуються її умови, щоб розуміти межі цієї «відкритості»:
Компоненти ліцензії CC BY-NC-ND:
BY (Attribution / Зазначення авторства): Користувачі можуть поширювати твір, але обов'язково мають вказувати ваше авторство, посилання на ліцензію та зазначати, чи були внесені зміни.
NC (Non-Commercial / Некомерційне використання): Твір не можна використовувати з комерційною метою (наприклад, продавати доступ до нього, включати у платні збірники тощо).
ND (No Derivatives / Без похідних творів): Твір не можна змінювати, редагувати, перекладати або створювати на його основі нові праці. Якщо користувач змінив матеріал, поширювати змінену версію він уже не має права.
Чому вона вважається "напіввідкритою" в науці?
Для репозитаріїв та наукових публікацій використання CC BY-NC-ND має свої плюси та мінуси:
📌 Резюме для університетського репозитарію:
Якщо на сайті зазначена одна загальна ліцензія CC BY-NC-ND для всього репозитарію — це забезпечує базовий відкритий доступ (Green Open Access) і захищає викладачів від плагіату чи комерційного використання їхніх праць. Проте, якщо університет планує подаватися на міжнародні гранти чи інтегрувати дані в глобальні системи (на кшталт проєктів Open4UA), для наукових статей та датасетів у майбутньому може знадобитися ліберальніша ліцензія — CC BY.
Немає коментарів:
Дописати коментар