Щоб вирішити, у яких саме форматах краще зберігати дані, треба розібратися, які формати бувають.
Файли у пропрієтарних форматах зазвичай потрібно відкривати за допомогою спеціального програмного забезпечення, у якому вони були створені. Отже, це означає, що хтось без ліцензії на це програмне забезпечення не завжди може відкрити ці файли.
Навпаки, відкриті формати – це формати, у яких компанія-виробник програмного забезпечення або колектив, який створив це програмне забезпечення, зробив його відкрито доступним. І зазвичай це означає, що було розроблено низку програм, які можуть відкривати такі типи файлів. Існує безліч відкритих форматів файлів, включаючи jpeg, png, flac, mp3, csv, html, json, gzip та zip. PDF є хорошим прикладом відкритого формату, бо його можна відкрити кількома програмами, а не лише продуктами Adobe.
Бінарні файли можна відкрити лише за допомогою програмного забезпечення, призначеного для читання та обробки відповідного формату файлів. Текстові файли зручні для людини, сумісні з усіма операційними системами і можуть бути легко прочитані в різних програмних пакетах. Тому дані, збережені у форматах текстових файлів, з найменшою ймовірністю застаріють з часом і є ідеальним форматом для спільного використання та довгострокового зберігання. Деякі розширення файлів, що часто використовуються, для збереження простого тексту це: .txt, .csv, .html, .json, .xml.
Більшість програмних пакетів дозволяють експортувати та обмінюватися форматами, Наприклад, у Microsoft Excel ви можете зберегти свою електронну таблицю як файл .csv. Формати файлів, які є відкритими, незапатентованими та широко поширеними, мають найкращі шанси бути читабельними в майбутньому.
Приклади бажаних варіантів формату:
- Зображення: JPEG, JPG-2000, PNG, TIFF
- Текст: звичайний текст (TXT), HTML, XML, PDF/A
- Аудіо: AIFF, WAVE
- Контейнери: TAR, GZIP, ZIP
- Бази даних: віддайте перевагу XML або CSV
Немає коментарів:
Дописати коментар